Відповідальність за створіння в Україні: міждисциплінарний та екуменічний обмін досвідом в сфері стійкої енергетики та створення інформаційного центру в Ужгороді

Протягом останнього часу Церкви і релігії, зробили значні кроки назустріч суспільним рухам та інституціям у спільній діяльності по відповідальності за Створіння. Зокрема із сторони Вселенської Церкви цьому передував цілий цикл консультацій на загальноєвропейських конференціях в Цельє (Словенія, 1999), Бад-Гонефі (ФРН, 2000), Бадіні (Словаччина, 2001), Венеції (Італія, 2002), Вроцлаві (Польща, 2003), Брюсселі (Бельгія, 2004). Отже, всього в країнах Європи відбулося шість форумів, на яких були присутні представники різноманітних конфесій християнства, а також різних релігій, науковці та представники влади різних держав Європи та світу. Дані про ці конференції можна знайти на офіційному Інтернет-сайті Ради європейських єпископських конференцій (CCEE): http://www.kath.ch/ccee Україна, в міру своїх можливостей, намагається йти в руслі європейських ініціатив і вже провела цілий ряд конференцій на яких представники духовної і світської частин суспільства шукали спільні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. На вітчизняних форумах обговорювались питання: обговорення ситуації в сучасному світі через призму знаменитої енцикліки Івана Павла II «Сотий рік» (1992 рік); розгляд найважливіших проблем України: екології, економіки і моралі (1996 рік); Церква і навколишнє середовище: європейський досвід і українські перспективи (червень 2007 року); Відповідальність за Створіння і сталий розвиток у Центральній і Східній Європі: досвід Польщі і України (грудень 2007 року); Міжнародний науково-практичний семінар в Ужгороді (16-17 травня 2008 року). Таким чином Церкви і Релігії Європи і України намагаються співпрацювати з суспільними рухами і установами у напрямі збереження крихкої рівноваги Створіння.

1. Інформування суспільства і церкви різноманітних конфесій про гострі екологічні та пов’язані з ними суспільні проблеми в Україні і в світі.  
2. Пошук нової інформації про принципи, ідеї, засоби, акції зі збереження і відтворення навколишнього природного середовища в світі.
 3. Сприяння міжконфесійній екуменічній співпраці у питаннях… збереження довкілля. В цьому контексті – організація екуменічних конференцій, семінарів і круглих столів із приводу актуальних тем, що стосуються довкілля.
4. Організація міжконфесійної співпраці з навчальними закладами відносно тематики формування в дітей та молоді правильного відношення до природи.
5. У процесі міжконфесійного діалогу формування звернень до представників суспільних екологічних рухів державних та громадських організацій щодо питань охорони та раціонального користування природними ресурсами, суспільного виховання екологічної свідомості.
6. Пропагування в християнському середовищі переходу до відновлюваної енергетики, яка є більш безпечною за впливом на довкілля.
 7. Публікація статей і тез у наукових, науково-популярних періодичних виданнях, збірках матеріалів конференцій і семінарів, засобах масової інформації, зокрема в мережі Інтернет.
8.  Видання наукової, науково-популярної, релігійно-культурологічної, просвітницької та дитячої літератури на тематику відповідальності за створіння та збереження навколишнього природного середовища.
 9. Ініціювання та сприяння введенню у вищих духовних навчальних закладах України та інших країнах пострадянського простору предмета «Екологія» та адаптація цього навчального предмета до його викладання семінаристам та студентам теологічних вишів.

1. Збереження біорізноманіття створінь;
2. Розвиток енергетики і його вплив на довкілля (пріоритети відновлювальних джерел енергії);
3. Кліматичні зміни і їх причини. Роль антропогенного впливу на кліматичні зміни;
4. Забрудення довкілля. Проблематика відходів людської діяльності і їх негатвного впливу на навколшнє середовище;
5. Екологічне вихованння в суспільстві;
6. Відповідальність за створіння: роль християнства у вирішенні проблеми збереження довкілля:
- Звернення уваги всього суспільства на проблему відносин "Людина-створіння",
- Виховання відповідальності за створіння в Церкві;
7. Роль нехристиянських релігій для збереження довкілля. Співпраця християнських конфесій з іншими світовими релігіями.