Святі-покровителі створінь

Його вважають "патроном" екологів всього світу. Розуміючи природу як дзеркало Боже, розглядав усі сотворіння як «братів» і «сестер» та славив у своїй «Пісні до сонця» досконалість творіння.

Серафим Саровський(1759 (1760)-1833 (у світі Прохор Сидоров Мошнин) – преподобний, старець-пустельник і затворник. Саме він, за переданням, годував із рук дикого ведмедя, довгі роки провів на самоті, серед глухого лісу, харчуючись тільки лісовою травою...

Тварини без жодної боязні приходили до нього з лісової хащі.

Згідно з легендою, до його навернення (до істинної віри) він майже весь час проводив на полюванні, бо Губерт був фанатичним мисливцем, поки одного разу, в ранок Великої Страсної П'ятниці, коли він гнався за величезним оленем, той раптом обернувся, і Х'юберт побачив хрест між його рогами і почув голос, який закликав його звернутися до Бога. З цього часу Губерт відмовився від полювання і присягнувся охороняти тварин.

Мартін народився 9 грудня 1569 р. в Лімі, столиці Перу. Був позашлюбною дитиною мулатки Анни Валаскес і іспанського дворянина Хуана де Порреса - надалі губернатора Панами. Хрещення прийняв в тій же церкві і в тій же самій купелі, в якій за сім років до того була хрещена свята Роза Лімська.

Своєю любов'ю він охоплював і людей, і тварин. У будинку своєї сестри він містив притулок для кішок і собак. Годував також голодних мишей. Легенда повідомляє, що в результаті в монастирі розплодилося дуже багато мишей, і настоятель став гірко дорікати за це брата Мартіна. Тоді Мартін покликав мишей в полі, і вони слухняно пішли за ним і більше в монастир не поверталися. Тому його прозвали жартома «адвокатом мишей».