|
З
літа 2009 року українські
природозахисники (ініціатор
– Київський еколого-культурний
центр, помічники – регіональні
громадські організації)
спільно з Держслужбою заповідних справ,
проводять довготривалу акцію – всеукраїнський перепис найстаріших та найбільших дерев України. На облік мають
стати, насамперед, дуби, що
мають на відстані 1.3 м від
землі обхват стовбура більше шести метрів, липи з обхватом стовбура понад 5 м, а також
усі дерева інших порід з 4-метровим обхватом.
Очевидно, що дерева-старожили,
як найстаріші живі істоти на нашій
землі, мають неоціненну екологічну, історичну, естетичну цінність. Саме тому у всіх розвинених
країнах до вікових
дерев надзвичайно шановливе
відношення: їх заповідають, лікують, влаштовують тематичні фестивалі та конкурси, обираючи національні дерева-довгожителі, включають
у туристичні маршрути, роблять цікавими туристичними об’єктами. На
жаль, в цій справі Україна наразі значно відстає.
Якщо у сусідній Польщі під державну охорону взято 53 тисячі вікових дерев, і навіть в перенаселеній та урбанізованій Великобританії – 22 тисячі (із планом довести цей показник до кінця 2010 року до 100 тис.), то в Україні під охороною всього
2600 рослин-старожилів. І це
при тому, що традиція заповідати рослинних велетнів, заносити їх у різноманітні
реєстри тощо на наших теренах давня. Тим не менш на даний час більшість живих пам’яток не лише природи, а й історії залишаються
поза увагою та в небезпеці.
Для того, аби виправити
ситуацію, починати
треба з інвентаризації
– в даному випадку усіх старовинних дерев, що ростуть у населених пунктах України, заповідних та звичайних територіях тощо. Час від часу такі інвентаризації робляться державними органами, однак такі роботи виконуються нерегулярно та й нерідко формально –
просто переписуються дані
зі старих довідників. Але дерева, як будь-які
живі істоти, можуть хворіти та є смертними.
Подекуди
доля не щадить їх так само, як і людей – кого зламає буря, в
кого влучить блискавка,
а кого й зріжуть при черговій забудові. До того ж,
різні довідники часто містять надто суперечливі дані про одні й ті дерева, наприклад, їхній вік може коливатись
у межах кількох століть.
Вочевидь, на території Закарпаття,
особливо навколо стародавніх
церков та на території монастирів, ростуть старі дерева, дуже цінні в екологічному, історичному, культурному значенні.
Для їхнього занесення у
реєстри, заповідання, лікування, популяризації серед населення допомога Церкви може стати вкрай важливою, особливо за
умов залучення прихожан, які
таким чином залучаться до практичного екологічного
виховання. Таким чином, вірники Церкви Христової мають нагоду прийняти участь у шляхетній справі. В 30-х роках ХХ ст. подібна
робота на Західній Україні
вже проводилась за підтримки Греко-Католицької
та Римсько-Католицької Церкви і
була особистою ініціативою Митрополита Андрея Шептицького,
але, на жаль, була зупинена війною.
Комісія з екології Мукачівської греко-католицької єпархії і Комісія з екології та мігрантів римсько-католицької єпископської конференції України проводить реєстр вікових дерев на території Закарпаття. Інформацію про наявні у ваших околицях вікові дерева просимо повідомити
за адресою: соціально-екологічна
громадська організація
«Чистий Берег», вул. Корятовича, буд. 4, кв. 8, м. Берегово –
90202. Е-пошта: drozd@bereg.net.ua, 0682256958 (mob.). Олег Супруненко.
Соціально-екологічна громадська
організація «Чистий
Берег», вул. Корятовича,
д.4, кв.8, 90202, м.
Берегово, Е-пошта: drozd@bereg.net.ua 0682256958 (моб.).
|
