Поділитись на:
MT LJ

 

Звернення про "Пасхальні вогнища"

Дорогі парохіяни!

Усі віруючі християни готуються до святкування найважливішого християнського свята Великодня, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю. Пасха − це свято радості для всіх.
Кожна віруюча людина духовно готується до світлого дня Христового Воскресіння. Крім духовного приготування до свята ми спостерігаємо багато народних звичаїв, пов’язаних із цією великою подією: люди готують спеціальні смачні страви, настільки бажані після стримання в дні Великого Посту; фарбують крашанки, а народні умільці нашого Карпатського краю створюють високомистецькі писанки; відвідують могили своїх предків; у нас, у Великодній тиждень, прийнято поливати жінок: десь парфумами, а десь і водою; у недалекій від нас Чехії замість поливу − прийнято шмагати дівчат спеціальними плетеними прутиками з верби; у Росії катають із гірки писанки й т. д.
Сьогодні хочемо звернути Вашу увагу на величезну екологічну проблему нашого краю, пов’язану із спалюванням автомобільних шин на Великдень. Направлений против довкілля звичай спалювання шин немає нічого спільного із традиціями "Великоднього багаття", яке за старих часів запалювали в багатьох країнах Європи. До наших днів ця традиція збереглася в Німеччині, деяких районах Чехії, а на Закарпатті зустрічається в багатьох районах, але найбільш поширеною є в Іршавському й Мукачівському.
У римо-католицькій літургії великодній вогонь запалюють у Страсну суботу, в ночі, перед Пасхальною Літургією. Від вуглинок, що догоряють, запалюють великодню свічку, яку потім несуть у церкву, як символ нашого Господа Ісуса Христа та Його воскресіння, бо Він сказав: «Я є світло світу».
Ми ж часто, особливо не замислюючись про наслідки, заради більшого ефекту Великоднє багаття палимо з відпрацьованих автомобільних шин! При цьому в небо піднімаються клуби чорного, з неприємним запахом диму. Відтак ми, і вся природа змушені дихати цим нездоровим зловонням, а на місці згаслого вогнища залишається пляма покаліченої землі, де нічого не зможе зрости... Де отут радість світлого свята Христового Воскресіння? Де тут очікування весни й розквіту нового життя?
Готуючись до свята Пасхи ми маємо можливість покаятися і звільнитися від гріхів, серед яких важливе місце займають гріхи перед Божим Створінням − Природою. Екологічне покликання християн і навернення передбачає зміну способу мислення, стилю життя, звільнення від стереотипів минулого і появу нових цінностей у нашому житті. Оскільки Творець дарував нам Створіння – Природу у відповідальне і дбайливе використання, то ми повинні з уважністю ставитися до природної гармонії у нашому довкіллі і відповідно діяти.
Продовжуючи старі традиції розпалення великодніх багать, будьте послідовними, дотримуйте правила цього звичаю: не паліть у багаттях гумові шини, поліетиленові предмети й інші хімічні вироби! Не забруднюйте природу, а тільки сприяйте її розквіту!

Єпископ Мукачівської дієцезії
Антал МАЙНЕК

Голова комісії з екології і мігрантів
Римсько-католицької конференції єпископів України

Преосвященний владика
МІЛАН

Мукачівський єпископ, голова комісії в справах екології Мукачівської
Греко-католицької єпархії


 

   

Фонд DBU   Форум CEFE   Університет Людвіга Максимільяна (Мюнхен)

 

© Copyright 2008